Колодяжненська громада
Ковельський район, Волинська область

Історична довідка села Колодяжне

Село Колодяжне розташоване за 8 км. на схід від районного центру і найближчої залізничної станції Ковель, обабіч автотраси Ковель – Луцьк, в одному з мальовничих куточків Волині. Від села до обласного центру Луцьк – 55 км., через село проходить залізниця.

 Колодяжне належить до стародавніх словянських поселень. Відомо, що це село існувало, ще в ХІІ ст., як невелике поселення. В центрі його знаходились два великі колодязі, вода з яких славилась смаковими якостями. Проїжджаючи по шляху через поселення з Києва на Варшаву купці, а пізніше козацька старшина, московські посли, чумаки, постійно зупинялися в ньому, щоб напитися з прославлених колодязів чарівної води, яка ніби приносила в усіх задумах удачу. Очевидно від цих «колодязів» і пішла назва села- Колодяжне.

У селі Колодяжне є офіційна дата народження – перша письменна згадка про нього, зокрема вперше в історичних документах воно згадується  1240 році.

Потім згадка про Колодяжне зявилась на початку ХУІ ст. В цей період воно належало шляхтичу Задворському.

В 1564 році польсько-литовський король Сігизмунд Август «за особливі заслуги» передав Ковельське староство  в тім числі і Колодязне російському князю А.М.Курбському.

В 1583 році у селі проживало близько 40 чоловік населення, в тому числі 3 сімї ремісників, жителі обробляли 5 ланів землі.

В 1795 році володів селом феодал Качковський, а 1881 році один із синів Качковського продав свій маєток Петру Антоновичу Косачу (батькові Лесі Українки)

В Колодяжному провела своє дитинство і юнацьки роки славна дочка українського народу, видатна письменниця – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). Тут жила і мати її, відома письменниця Олена Пчілка.

В 1891 році Колодязне відвідав видатний український письменник Іван Франко з своєю сімєю.

В Колодяжне приїзджала також відома українська письменниця Ольга Кобилянська.

 В селі Колодяжному  10 липня 1949 році на честь видатної поетеси Лесі Українки, землячки, відкрито літературно-меморіальний музей Лесі Українки, який є сьогодні гордістю села.

У селі діють два храми Київського і Московського патріархату.

У селі функціонує загальноствітня школа I-III ст. в якій навчається 105 учні, дитячий дошкільний заклад “Журавлик”, де виховується 77 дітей, фельдшерсько –акушерський пункт, будинок культури, а також бібліотека. У селі здійснюють фінансово-господарську діяльність  ТЗОВ “Лесі Українки” , заклади громадського харчування та надання послуг населенню, зареєстровано значну кількість фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності,  п’ять об’єктів торгівлі.