Про відзначення Дня Перемоги в Уховецьку
Все далі йдуть в історію грізні роки Другої світової війни. Та не маємо ми права забути героїчні подвиги захисників рідної землі, які виховують майбутні покоління. Тому в с.Уховецьк щороку 9 травня ми несемо квіти ветеранам, схиляємось у пошані перед пам’ятниками спочилим солдатам, дякуючи за мирне небо, за життя, за щастя і свободу, за щасливу долю у рідному краї!
Вшанування пам’яті розпочалось із Божественної Літургії у місцевій Свято-Троїцькій церкві за упокій загиблих воїнів, похованих у Братській могилі, які звільняли Уховецьк та навколишні села від ворога. Далі проводився мітинг на Братській могилі та біля Обеліску загиблим односельчанам. З вітальними словами звернулись до односельчан та гостей села сільський староста Володимир Демидюк, голова Колодяжненської сільської ради Віталій Кашик, депутат районної ради Олександр Титомир, начальник районного відділу освіти Ірина Ревейчук, голова ради ветеранів села Ніна Василівна Сойко, учениця 11 класу Богдана Самчук та вчитель Альона Сліпчук (вона зачитала вітальні листи від родин Малініних, Калашникових, Гуменюк, рідні яких поховані в Братській могилі). Щороку у цей пам’ятний день зачитуються списки загиблих визволителів (420 людей поховано на Братській могилі) та односельчан, які полягли під час Другої світової війни, та покладаються квіти до могил. Багато матеріалів про той час зібрано у в шкільному історичному музеї, де проводилась екскурсія для всіх бажаючих після мітингу.
До свята були відправлені вітальні листівки родичам, похованих у Братській могилі. Учні школи з великим бажанням йшли і вітали квітами та листівками всіх ветеранів, учасників бойових дій, вдів та дітей війни нашого села. Під час мітингу старшокласники у військовій формі зі зброєю стояли на почесній варті біля Братської могили та Обеліска загиблим односельчанам. На грудях учасників мітингу пломеніли власноручно виготовлені школярами маки, як символи пам’яті.
До сліз розчулив присутніх святковий концерт «Квітчайся, земле, квітами і хлібом!», який відбувся у Уховецькій школі. Любов'ю до рідної землі, свого села був наповнений кожен рядочок слів ведучих Віолети Юрчик та Олега Бабича.
Моя колиска — рідна Україна,
Земля, що вишита любов’ю і теплом,
Стежини в росах й золотих калинах
І вся рідня велика за столом.
Учні четвертого класу подарували пісню «Це моя Україна». Продовжила патріотичну тематику вокальна група старшокласниць, виконавши пісні «Щастя жити у рідному краї» та «У рідній стороні».
На нашу землю знову завітала весна, прикрасила її квітом, наповнила пахощами. Усе ожило, пробудилося, набуло краси. Здається, що навесні ми по-особливому, ніжно й трепетно, любимо рідну землю, про що і розповів нам фольклорний гурт «Веретенце».
І ніби все добре, навколо краса, весна… Але в наш час знову війна прийшла на Україну, війна від тих, від кого не чекали, війна підла, гібридна, інформаційна, яка лізе нишком в кожну родину і знову, ніби в страшному сні, все повторюється: вибухи снарядів, зруйновані будинки, біженці, і, найстрашніше, загиблі солдати, вдови, сироти, почорнілі матері. Піснею «Я ненавиджу тебе, війна!» Ілля Ваць закликав не гратись у війну. Вокальна група старшокласниць виконала пісню «Іде солдат».
Кожного серця торкнулася пісня «Балада про мальви» у виконанні Юлії Юрко, яка була присвячена загиблим воїнам Другої світової війні та воїнам, загиблим на Сході.
Коли настане мир і тишина,
У нашій, ворогом нескореній країні,
Хай пролунає «Слава Україні!»
В той день, коли закінчиться війна!
Такими щирими словами звернулись до присутніх учні 11 класу. Чи могли подумати колись наші діди-прадіди, що їхнім внукам і правнукам знову доведеться боронити рідну землю?! Гучними оплесками дякували присутні теперішнім захисникам України, учасникам бойових дій з нашого села.
Одинадцятикласники закликали всіх молитись за Україну та її захисників!
А найсильнішою є молитва матері. Щиро привітали всіх матерів з прийдешнім Днем матері. Мама… Це перше слово, яке з радістю і усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містить воно! З мами розпочинається наше пізнання краси і мови. У кожної людини стоїть вона початком життєвого шляху, початком доброти. Учениці Аліна Моружко, Марія Грич та Анна Бортюк виконали «Пісню про маму» в подарунок для всіх мам.
У дні весняного пробудження й оновлення землі вшановуємо свято Жінок -мироносець! Неможливо навіть уявити собі життя без тебе, чарівна, лагідна, щира на любов, Берегине Родинного вогнища, мудра наставнице, просвітнице душевного спокою, доброти та злагоди! Скільки їх, вірних і люблячих сердець, надихали і надихають наших воїнів на перемогу, і, навіть, вірою своєю і чеканням рятують їм життя! Привітала всіх присутніх жінок вокальна група вчителів «Ніжність» піснями: «Одного тебе люблю» та «До останнього цілунку».
Закликали весняний дощик дівчатка піснею «Кольоровий дощик».
А як в цім житті бути без кохання? Дует вчителів Руслани Семотюк та Оксани Ліщук про це розповів піснею «Ріка життя».
Немає в світі нічого кращого за рідний край. Край, де народився, живеш. Де поряд з тобою живуть батьки, друзі, прості люди. Це залишається на все життя. Батьківщина у серці кожного з нас.
О Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де кожна вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом — Україна.
Розповідали учениці 5-6 класів танцем з рушниками «Діти України».
Вишивала мати долю Україні:
Поле з колосками і волошки сині.
Вишивала мати і молилась Богу,
Щоб сини вертались до свого порогу.
Вишивала мати, ще й плела вінками,
Мов вбирала долю з льону рушниками.
Вишивала сонця жовті перевесла,
Щоби Україна для добра воскресла!
То ж давайте заквітчаємо нашу рідну землю своїм життям, добрими справами, щирою усмішкою ближньому, своєю небайдужістю до громадського життя. Адже сьогодні нам випала честь вперше заспівати Гімн нашої Колодяжненської громади на слова Ніни Іллівни Шугніло, музика Оксани Вікторівни Ліщук.
Концерт супроводжувався презентацією та відеоматеріалами про Другу світову війну та війну на сході України.
Під час концерту читали вірші та виконували пісні поетеси Ніни Іллівни Шугніло.
Педагог-організатор ЗОШ І-ІІІст. с.Уховецьк Бабич Т.П.
